Заболотцівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів

 

                               

На землі українській чимало міст і сіл. Одні з’явилися на карті зовсім недавно,інші відомі ще з давніх часів. Говорячи про село Заболотці, уява сягає кінця п’ятнадцятого століття, а точніше – 1494 року, коли в письменних джерелах село вперше згадується під такою ж назвою у зв’язку з розмежуванням володінь поміщиків Яна і Петра Олеських.

Перша писемна згадка... Але, безумовно село виникло значно раніше.Археологічні знахідки свідчать про заселення території села вже в 12-13 столітті.

Нині, коли зросло зацікавлення до історії рідного краю, в Україні розгорнулася велика дослідницька робота. З глибини архівних та бібліотечних фондів на поверхню піднімається величезна кількість матеріалів, які відображають історичне минуле того чи іншого міста чи села. В 1994 році с.Заболотці відзначило свій 500-літній ювілей. Для повнішого вивчення історії рідного села було налагоджено співпрацю з науковцями архівів м.Львова, які погодилися допомогти місцевим краєзнавцям та аматорам у пошуку і вивченні виявлених архівних матеріалів. Таким чином, було відкрито багато цікавих документів, кількість яких щоразу збільшується. Ймовірно, в недалекому майбутньому історія села Заболотців буде грунтовно доповнена новими відкриттями та дослідженнями.

Заболотці – велике село, центр сільської Ради, розташоване обабіч залізничної магістралі Львів- Здолбунів, на території Буго-Стирської рівнини в басейні лівих приток верхнього Стиру. Південно-західною частиною села тече річка Стирець, яка бере свій початок між Заболотцями і Луговим   ( колишні Чехи ) в урочищі відомому під назвою „На Шеметові”. Поблизу залізничної магістралі вливається в Стирець потік Болотце, який витікає з джерела посеред села, плине вздовж залізничного полотна і впадає до ставка в селі Вовковатиці, де з’єднується з правим рукавом Стиру. З півдня, заходу і півночі залягають мочари .

Грунти чорноземі з покладами глини і опоки. Ще в 19-столітті, як свідчать архівні дані, на них добре родили пшениця, картопля, жито, ячмінь, вирощували тоді і хміль.

Свою назву “ Заболотці” село одержало від місця розташування: здебільшого його облягають низини, які в давнину були досить заболоченими. Про це свідчать й окремі назви околиць „ Мочарі„, „На калюжах” , „Болотце”.

 





Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія




Новини